Хочу дополнить. что и возле села Великомихайловка была создана коммуна - данные из книги "Великомихайлівка через віки":
Восени 1917 року Володимир Сєріков був далеко від свого маєтку. Управитель, як і завжди, вів справи, і про революцію у Петрограді жителі маєтку дізналися від мешканців села Великомихайлівка, в якому у жовтні 1917 року було створено ревком. Тоді був скрутний час, і людям важко було розібратися у політичних гаслах різних партій та течій, які пропонували боротися за незалежність та свободу. Приїздив до волості і представник Центральної Ради і закликав: «Ідіть до гайдамаків.
Будемо неньку Україну захищати». У ті роки під час вирішення
будь-якого важливого питання в селі Великомихайлівка скликався сход, сигналом до збору людей слугував церковний дзвін. На сході було прийнято рішення: у маєтку Сєрікова створити комуну із безземельних селян. Першими бажаючими були Артем Романко, Іван Дев’ятка, Тарас Гелетій, Орина Дев’ятка, Дмитро Юрченко та інші. Головою комуни було обрано Павла Петровича Штепенка. У ті часи зміна влади була частим явищем, і коли прибув білогвардійський загін, постало питання про подальше існування комуни. Тому було прийнято рішення послати П.П.Штепенка до Сєрікова і привезти документ на оренду землі, за якою третина врожаю віддавалася поміщику. Влітку 1918 року на автомобілі прибув до маєтку сам господар В.Сєріков, який дав згоду на подальше існування комуни, але за умови, щоб урожай озимих віддавали йому, а ярих — забирали комунари собі. Вже у період прибуття експедиційних військ (австро-німецьких) місцевий загін Щуся скоїв нічний наліт на панське житло і комору. Німця-управителя було вбито. Пан Сєріков прислав нового управителя, який почав вивозити майно у Катеринослав до пана, а молочну ферму з худобою продав. Оглядали покупці і молотарку, самохід та іншу техніку, яку було виставлено на продаж. Маєток прийшов у занепад. А в роки громадянської війни його зовсім зруйнували. Така доля спіткала велику кількість панських маєтків, тому на сьогодні залишилися тільки спогади…
|