Ф.Щусь
Пам'яті Феодосія Щуся присвячую.....
Непокірні, норовисті гени
Нам дістались в спадок від бабусь.
І пульсують у надриві вени,
В капілярах бухає- це Щусь.
Невгамовний довбиш б"э в литаври,
Чую я, бо він завжди в мені.
Та мелькають тіні мінотаврів,
Ніби явно, а можливо, у ві сні.
Доки серце виграє морзянку,
Й радо зустрічає весну, май.
Оживляю пам"ять для світанків.
Пам"ятай Щуся, не забувай!!!!
Вірш склала моя матуся Л.К.Чорна.
Примітка: Федосій Щусь- брат моєї пробабусі Лобань(Щусь) Федори Федорівни.
|