Як погиб Щусь
Джерело: Червонці: Збірка спогадів ветеранів Червоного козацтва. - Київ: "Молодь", 1968.
с. 164. - Згадує помічник політкомісара 1-го кав.полку 8-ї Червонокозачої дивізії РСЧА. "На початку червня (1921 р. - В.Чоп) біля села Костянтинівки (Полтавська губ.) бандити напали на роз'їзд першої сотні, вбили командира сотні, поранили двох козаків і зупинилися в селі. Діставши донесення полк вислав назустріч банді півсотню, з якою поїхав і я. Нам було наказано діяти лавою, завязати перестрілку і відступити, заманюючи противника на узлісся. Тут розташувався в засаді весь наш винищувальний загін (під кер. П.Григор'єва - В.Ч.). Почалася перестрілка. З гиком кинулись махновці в атаку, та були відбиті. Перестрілка дужчала, і ми стали відходити. Велика група махновців переслідувала нас по п'ятах. Покваплюючи відступ півсотня сіла на полишених у балці коней і на рисях повернула до лісу. Вершники противника кинулися за нами, а за ними рухалася піхота. Ми дісталися до узлісся, різко осадили коней і повернули в атаку. З засади вдарив полк і раптовістю появи спантеличив ворога. Рубали їх нещадно. На полі бою залишилося біля 200 соратників Махна. Вранці наступного дня селяни з сусіднього хутора розповіли, що після бою махновці привезли на кулеметній тачанці, застеленій килимами і чорними знаменами, вбитого командира і ховали в гаю з почестями. За їхніми словами, вбитий був людиною середнього зросту, з довгим темним волоссям, і лице його побите віспою. За всіма прикметами то був сам батько Махно. Наше командування повідомило Український уряд: "Махно вбито". Але потрібні були докази. Довелося вирити труп. Вбитим був не Махно, а його близький помічник - Щусь."
|