Вот, кстати, фрагмент из статьи Василия Шаровского "Революційний рух 1905 року на Гуляйпільщині", опубликованной в конце 1930 года в газете "Більшовик Гуляйпільщини":
До 1905 року в Гуляйполі було два заводи – Кригера і Кернера. На заводі Кригера ще до початку 1905 року робітником Антоніо був організований революційний гурток. В цей гурток увійшло багато товаришів, але найвидатнішими були такі: Семенюти Прокіп і Олександр, Левадній Г., Кириченко К., Коростельов, Шевченко І., Бондаренко Я., Онищенко й інші. Антоніо і керував гуртком і мав зв’язок з революційними організаціями Олександрівська й Катеринослава. З їхньою допомогою він діставав зброю й літературу.
...
У 1907 році Олександра Семенюту забрали до війська в Одесу, де він пробув рівно дев’ять днів. Невгамовний та невтримний він і тут з першого дня почав агітацію. Запримітило начальство – арешт, в’язниця, катування. Довго випитували в нього. Глузували, привішували в мішку на шиї два пуди піску і тримали цілий день з вагою на вистойці.
Как видим, здесь призыв Александра Семенюты на военную службу отнесен вообще к 1907 году.
|
Древовидный вид