интересная глава в книге Геннадия Иванущенко "Залізом і кров'ю", глава "Чотири отаманші Марусі"
в 1919-1920 рр на Лівобережній Україні діяло чотири повстанських загони, очолюваних жінками... Це - Маруся Каливайко (ім'я "Маруся" моголо бути й вигаданим). .ї. Скоріш за все Маруся Каливайко була родом з Глухівського чи Шосткинського повітів (вона дуже добра знала цю місцевість і тривалий час діяла там як "місцевий" загін). У минулому була навіть членом Глухівського виконкому та парткому КП(б)У, взаємодіяла з іншими численними "місцевими" повстанськими формуваннями. У вересні 1920 року її загін нараховував 300 чоловік. З часом територія діяльності М. Каливайко розширилась і на Полтавщину і на Харківщину. Врешті-решт вона на початку 1921 року злилась із загоном Н.Махна, який у цей час проходив рейдом по Чернігівській губернії, і пішла з ним. Подальша її доля не відома.
В 1919-1920 в Чернігівській губернії діяв повстанський загін Марусі Соколовської - дружини вбитого в бою з Червоною армією 24.08.1919 р. отамана Соколовського. Загін мав "уенерівський" характер і підтримував С.Петлюру. Після загибелі Соколовського його загін очолив Мордалевич, а загін Мордалевича, в свою чергу, - Богатович (з ним, до речі, постійно в загоні була і його дружина - колишня вчителька, селянка с. Забуянне Чернігівської губернії, дівоче прізвище - Добряка-Обід). В архівних документах поряд з прізвищем Мордалевича не згадується Маруся Соколовська. Можна припустити, що внаслідок внутрішніх суперечок Соколовська з частиною основного складу утворила власний загін.
Майже нічого не знаємо про загін "Чорної Марусі", яка з кінця 1919 року по кінець 1921 року діяла на Полтавщині. Відомо лише, що загін був дуже маневреним і завзятим у бойових сутичках. Прізвище "Чорна" може вказувати на анархістські погляди Марусі.
З червня 1919 по 1920 на Полтавщині діяла "Маруся Никифорова" та "війська тітоньки Марусі". Це була самозванка, яка взяла відоме прізвище і ім'я сподвижниці Н.Махна. Відомо, що в 1920 самозванка об'єдналась із повстанським загоном колишнього священника Тарасевича. Спільні сили становили 325 чоловік при 4 кулеметах. 17.10.1920 отаманшу було вбито в бою.
Відома ще одна "Маруся", але вона була професійною розвідницею. В 1920 в Пирятинському повіті діяв повстанський загін Дмитра Супруна: "Бандитські розвідники ходять у брудному одязі, забезпучуються рибою, сіллю, цукром та йдуть по селах, міняючи продукти на що-небудь. Ходять групами по 3-4 чоловіки, серед яких хлопчик 15 років та дідуган. Всього таких груп 5-6. А розвідниця Маруся отримує 30000 крб. "
|
Древовидный вид